Усе більше школярів повертаються до навчання в дистанційному форматі. Одні вважають, що під час війни не до навчання, а інші, що діти мають продовжувати навчання. Психологи і вчителі підтримують відновлення навчання, але дистанційка в умовах воєнного стану має відрізнятися від тієї, що проходила під час карантину. Поговоримо про деякі відмінності й особливості.
1. Заняття не мають бути класичними уроками за темами програми. Насамперед дітям потрібна підтримка і спілкування з людиною, якій вони довіряють і яка їм нагадує про довоєнний час, і тільки потім повторення матеріалу і засвоєння нових знань. Навчальний план варто переглянути. Щось залишити без уваги, а щось повторити чи закріпити. Підхід має бути гнучкішим.
2. Варто по максимуму уникати всього, що може викликати в дітей стрес – об‘ємні домашні завдання, оцінки, облік відвідування тощо, – і з розумінням ставитися до неуважності й пасивності під час онлайн-уроків. Стрес, який пережили й переживають діти, впливає на когнітивні функції мозку, зокрема увагу та пам’ять.
3. Не дивуйтеся, якщо діти демонструють поведінку, яка властива меншим за віком учням. Не докоряйте учням за це. Якщо помітили, що дитина тривожна чи панікує і ви з цим не справляєтесь, обережно зверніть увагу батьків на це. Дізнайтеся більше про психологічну підтримку дітей, пропонуйте вправи для психоемоційної стабілізації школярів, багато з яких є в Telegram-каналі «Підтримай дитину».
Платформа tellme.com.ua надає онлайн безкоштовну психологічну допомогу не лише дорослим, а й дітям. Усе, що потрібно, це коротко описати проблему, і спеціаліст зв’яжеться з вами.
4. Підготовка до уроків теж тепер має відрізнятися. Психологи радять уникати текстів, прикладів, задач тощо, які якось пов’язані з неприємним воєнним досвідом. Аудіосупровід для презентації ні в якому разі не має нагадувати звук літака в небі чи сирени. А ігри, щоб не були пов’язані з руйнуванням. Замість домашніх завдань спробуйте запропонувати проєктну роботу, пов’язану з актуальною ситуацією в країні і дотичною до вашого предмета.
5. Визначте план дій на випадок повітряної тривоги з колегами в вашому районі, зокрема, як і куди ви будете переносити уроки. Якщо тривога була вночі, і всі не виспалися, можливо, варто розпочинати уроки у пізніший час. Нагадуйте дітям правила безпеки.
6. Дітям і підліткам зараз потрібно більше говорити! Розмовляйте з ними про війну. Розпитуйте, як в них справи. Будьте готові відповідати на складні запитання на кшталт, коли закінчиться війна, коли ми зможемо повернутися додому і як захищати Україну вже зараз (добре вчитися, щоб бути здатним розбудовувати її і відновлювати знищене та понівечене загарбниками). Приблизні відповіді на найпоширеніші запитання дивіться нижче в наших матеріалах. Говоріть з ними й вислуховуйте, навіть якщо прийдеться пожертвувати уроком.
7. Підтримуйте зв‘язок з батьками своїх учнів. Було б добре, якби ви знали історію кожної сім’ї, щоб розуміти, що пережили діти. Пишіть батькам та дітям слова підтримки, що ви вірите в них і в нашу перемогу, і що навчання надолужимо. Говоріть про майбутнє, успіхи учнів, знаходьте щось гарне та позитивне в кожному дні. Хай пишуть про майбутнє тексти і створюють малюнки.
8. Піклуйтеся про свою ресурсність і врівноваженість. Це найкращий спосіб вплинути на дітей і допомогти їм заспокоїтись.
9. Не у всіх є підручники з собою. За цим посиланням знайдіть свої й дайте батькам чи дітям лінки для завантаження книжок на наявні гаджети. За можливості проводьте онлайн-уроки. Підбадьорте тих, хто опинився за кордоном, наголосіть на нових можливостях.
10. Не всі діти вмотивовані наразі вчитися. Поясніть, що кожний зараз воює на своєму фронті. Наш фронт освітній. На нас дивиться зараз весь світ. І нам конче потрібно бути вихованими й освіченими, бо ми європейська держава, яку нам дуже скоро треба буде відбудовувати й розбудовувати. Нашій країні будуть потрібні розумні, грамотні спеціалісти з широким світоглядом в різних галузях. І зараз найкращий час здобувати знання, щоб бути корисними своїй Батьківщині вже найближчим часом.