Історія кафедри математики
З перших днів створення школи №17, чи то була семирічка, чи середня школа чи то гімназія, як зараз, кафедра математики завжди одна із самих багаточисельних. Мало того, вона була і залишається однією із самих продуктивних кафедр. За архівними даним, з моменту створення школи, до сьогоднішнього дня, в школі №17 пропрацювало 134 вчителі математики.
Серед них 29 вчителів мають стаж роботи в цих стінах понад 40 років. Тобто практично вся трудова діяльність розпочиналась та закінчувалась в нашій школі. А які це вчителі?
Уявіть таку картину. 1945 рік; вул. П.Осипенко,2. В малесенькій кімнаті, за довгими столами, збитими із необтесаних дошок та застеленими пожовклим папером, на принесених з дому табуретках, адже ні парт ні стільців не було, сидять учні – демобілізовані із лав Радянської Армії, 23-25 річні капітани, майори, люди, що пройшли війну, але не закінчили школу, і до класу заходить маленька, худенька, до безтями гарна вчителька – Аківіс Циля Юхимівна. Демонструючи військову виправку та бажання вчитись, клас підводить для привітання вчителя. Важко уявити кількість позитивних емоцій, тепла, яке випромінювали ці учасники навчального процесу один одному.
З першого дня створення школи в ній працював, щойно повернувшись з шпиталю, Учитель Натан Ілліч. Довго містом ходили розповіді про його цікаві, дотепні пояснення нового матеріалу, а газети, на яких писали учні, з розв’язаннями задач, виконані самим Натаном Іллічем, передавались із класу в клас.
Проходили роки, змінювались учні, зростала школа. Переїхавши в нове приміщення по вул. Інтернаціональній, в школі з’являються нові вчителі.
Саме на їх долю випало основне навантаження по створенню нормальних умов вивчення математики. Саме руками Сергія Лук’яновича Павлюка, який, доречі, десятки років очолював профспілковий комітет школи, та Бялковського Миколи Васильовича були створені перші кабінети математики. Своїми враженнями, як про інтелігентну людину, потужного вчителя математики часто можна почути із уст випускників, які збираються на ювілеї з нагоди 30 або 35 річчя випуску. І Сергій Лук’янович, і Микола Васильович пройшли страшне лихоліття війни, зумівши зберегли людяність, чемність, доброту, відзначались величезною любов’ю до учнів.
В 1969 році на роботу до середньої школи 17 приходить нова вчителька. Людина, життя якої і до сьогодні проходить в цих стінах, Нижник Валентина Василівна. Саме з її появою математика в школі виходить на якісно новий рівень. З 4-5 класу готується база для серйозних занять наукою, учні школи починають приймати участь та перемагати на олімпіадах, а випускники вступати до провідних ВУЗів СРСР, продовжується обладнання шкільного математичного кабінету. Бібліотекою математичної літератури, зібраною Валентиною Василівною, і сьогодні пишається гімназія. За сумлінну працю Валентина Василівна нагороджена Почесними грамотами Міністерства освіти, обласного та міських управлінь освіти, значком „Відмінник освіти України”, має педагогічне звання вчитель – методист.
Протягом десятків років В.В. Нижник очолювала кафедру математики, а зараз очолює гімназійну роботу з молодими вчителями. Є чим поділитись вчителю – майстру. Гордістю Валентини Василівни є її випускники. Неможливо обрахувати кількість професорів, доцентів, аспірантів, яких навчала Валентина Василівна.
Багато теплих слів від колег та випускників можна почути на адресу Ясевич Олени Михайлівни. Багатьох талановитих учнів навчала ця вчителька основам фундаментальної науки, багато з під рук та розуму цієї жінки вийшло сьогоднішніх вчених, а кабінет 18 довгий час був прикрасою школи.
Кожен учень 17-ї її знав, хто бачив – здригався, кого вона навчала – обожнював. Мова пішла про чудову вчительку, принципову людину, відмінного завуча – Цибулевську Катерину Арнольдівну. Розповідають, що коли Катерина Арнольдівна йшла по коридору, то навіть самі завзяті шалапути притискалися до стіни. Від пильного ока завуча неможливо було приховати нічого. Всіх вражала відданість Катерини Арнольдівни своїй справі.
Березнєва-Вербовенко Ольга Федорівна вперше переступила поріг школи в далекому 1959 році. Неможливо переоцінити внесок Ольги Федорівни в розбудову школи. Вчителька закладала фундамент науки, відшліфовувала знання учнів, вміла влюбити учнів в математику.
Після виходу на пенсію Бялковського Миколи Васильовича на роботу до школи приходить Сидорова Зінаїда Михайлівна (серпень 1974 р.). Створення ще одного кабінету математики, виготовлення великої кількості наочного обладнання, ґрунтовні знання учнів, активна участь в художній самодіяльності, організації дозвілля вчителів, ось що відрізняло старшого вчителя Сидорову З.М. Сьогодні Зінаїда Михайлівна пишається своїми вихованцями, адже путівку в науку та в життя вчителі та лікарі, військові та робітники, вчені отримали саме із рук Зінаїди Михайлівни.
В 1978 році на роботу до СШ №17 приходить Вигоднер Борис Володимирович. Саме з його появою пов’язані гучні перемоги математиків того часу, адже перший призер Всеукраїнської олімпіади з математики в 17-ій Непомнящий Григорій, нині вчитель інформатики ФМГ№17, був учнем Бориса Володимировича. Заняття математичного гуртка, індивідуальні картки з варіантом вступних іспитів до провідних ВУЗів, все це Борис Володимирович. Вже через кілька років, підтримавши почин Бориса Володимировича, отримують Дипломи Республіканської олімпіади, учні Нижник В.В., Сидорової З.М.
Декілька слів про сьогоднішню плеяду вчителів математики.
З 1963 року життя Гончарук Ліліани Василівни пов’язане з цією школою. Спочатку учениця, потім вчитель математики, а далі – заступник директора, ось шлях колеги по щаблям зростання. Саме з її вуст ми отримали найбільше інформації про вчителів школи. Хіба їх можна забути. Учениця Валентини Василівни та Павлюка Сергія Лук’яновича, вже може пишатися своїми вихованцями: вченими, лікарями, вчителями, призерами Всеукраїнських олімпіад та просто хорошими людьми.
За багаторічну та сумлінну працю Ліліану Василівну нагороджено значком „Відмінник освіти України”, Почесними грамотами, присвоєно педагогічне звання вчитель-методист.
Добрі традиції славетної когорти математиків 17-ї підтримали ті, хто через рік-два з гордістю скаже:” Я вже 30 років працюю в цій школі”. Це Пасіхов Петро Якович, Нестюк Валентина Михайлівня, Попова Ірина Василівна. Гідно підтримавши почин старших товаришів-колег, ці вчителі старанно працюють, приймають активну участь в житті гімназії. Всі три вчителя мають звання вчитель-методист, нагороджені Почесними грамотами, а Валентина Михайлівна та Петро Якович нагороджені значком „Відмінник освіти України”.
Саме на їхню долю випало працювати молодими в перші роки гімназії. Прийшлось створювати свої програми, складати тексти лекцій (за умови повної відсутності підручників), створювати нові кабінети. Саме учні цих вчителів, за роки гімназії, здобули найбільше перемог на Всеукраїнських олімпіадах, міжнародних турнірах та фестивалях. В 1997 році учень Нестюк Валентини Михайлівни Захар Каблучко виборов Золоту медаль на Міжнародній математичній олімпіаді та срібну на Всеєвропейській. Йдучи стежками свого вчителя, Валентини Михайлівни, кафедру прикрашає молода колега Костюченко Марина Вікторівна.
Плідно працюють на примноження здобутків гімназії Купрієнко Наталія Василівна та Петровська Ірина Петрівна. Творча праця вчителів високо оцінена колегами та учнями. Вдячні випускники не соромляться подякувати своїм вихователям. А випускниця Наталії Василівни, призер Всеукраїнської олімпіади, Зубова Тетяна, своєю майбутньою професією вибрала математику (мехмат Львівського університету). Що може бути для вчителя більшою радістю та гордістю. Так само і Петро Якович пишається своїм випускником Сушковим Владиславом, який працює завідувачем кафедри вищої математики Архангельського Університету.
Підтримують марку гімназії, плідно працюють над підвищенням свого фахового рівня Власко Людмила Миколаївна та Котик Іван Андрійович. За короткий термін роботи в гімназії, їм теж вдалося підготувати призерів міських та обласних олімпіад, а Іван Андрійович зумів силами учнів одного класу підготувати 13 переможців обласної та двох переможців Всеукраїнської олімпіади.
В 2005 році вийшла на заслужений відпочинок Кримська Олександра Теодорівна. За свою педагогічну діяльність Олександра Теодорівна вивчила та виховала велику кількість висококласних фахівців своєї справи, які гідно працють на розбудову незалежної української держави.
Добрими словами згадують сьогоднішні вчителі математики ті роки, коли працював в гімназії Ясінський В’ячеслав Андрійович. Саме з його легкої руки майже всі сьогоднішні вчителі математики „захворіли” олімпіадною математикою.
Гідно підтримав напрямок роботи випускник гімназії, учень Петра Яковича, а нині доцент кафедри алгебри та методики викладання математики ВДПУ ім. М. Коцюбинського, Панасенко Олексій Борисович, наставником якого теж є В’ячеслав Андрійович.
В переддень Ювілею хочеться побажати всім вчителям математики міцного здоров’я, щастя, радощів, творчої наснаги.