Єдина Країна! Единая Страна!
 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти і науки,
молоді та спорту
___________________ № _______

ЗАЯВКА
на проведення дослідно-експериментальної роботи за темою
«Створення інформаційно-освітнього середовища як форми організації навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу»
на 2012-2016 роки

1. Актуальність дослідження

Дистанційне навчання все більш активно використовується у сучасній практиці загальної середньої освіти. Державна цільова програма «Сто відсотків», національний проект «Відкритий світ» та більшість регіональних та місцевих освітніх програм так чи інакше торкаються проблеми впровадження технологій дистанційного навчання у загальну середню освіту. Зокрема, про це йдеться у плані заходів на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2009 р. № 1622-р "Про затвердження плану заходів щодо розвитку загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти на період до 2012 року», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки від 20.01.2010 № 20.
Таким чином, поступово формується мережа кінцевих споживачів дистанційних послуг: учні, вчителі, навчальні заклади. Але логіка та організація систем відкритої освіти (елементом якої є дистанційна освіта) принципово відрізняється від існуючої зараз мережі загальноосвітніх навчальних закладів.   Одним з можливих шляхів забезпечення рівного доступу до якісної освіти, розбудови інформаційно-комунікаційного середовища навчальних закладів України, удосконалення структури системи освіти відповідно до проекту Національної стратегії розвитку освіти є створення мережі ресурсних центрів дистанційної освіти. Така мережа може самостійно динамічно розвиватись, і при цьому органічно співіснувати і взаємодіяти з існуючою мережею навчальних закладів. Отже, актуальною є проблема розроблення, аналізу та наукового обґрунтування структури та функціональності мережі ресурсних центрів дистанційної освіти загальноосвітніх навчальних закладів. Зауважимо, що така діяльність (дистанційна форма навчання), з одного боку, потребує якісного моніторингу ІКТ - компетентностей учителів та учнів, а з іншого - є проявом ІКТ -компетентності на практиці.
Результати дослідження сприятимуть підвищенню ефективності використання та впровадження у навчально-виховний процес інформаційно-комунікаційних технологій. А саме:

  • учні отримають можливість застосовувати інформаційно-комунікаційні технології (далі – ІКТ) у навчально-виховному процесі;
  • зросте кількість практичних навчальних завдань, які сприятимуть розвитку ІКТ - компетентності учнів;
  • додаткові можливості вдосконалення навичок володіння інформаційно-комунікаційними технологіями учителями позитивно впливатимуть на підвищення ефективності викладання шкільних предметів.

Вважаємо, що виконання даної дослідно-експериментальної роботи є необхідною умовою формування ефективних науково-методичних рекомендацій учителям та керівникам закладів освіти щодо створення та впровадження моделі розвитку дистанційних форм навчання. 

 2. Мета дослідження

Створити модель інформаційно-освітнього середовища як форми організації навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу, розробити, проаналізувати, науково обґрунтувати та практично апробувати структури і функціональність мережі ресурсних центрів дистанційної освіти загальноосвітніх навчальних закладів. А також перевірити на практиці ефективності теоретичних положень та запропонованих технічних, методичних, організаційних рішень щодо функціонування та застосування школами ресурсних центрів дистанційного навчання.
При дослідженні функціональності ресурсних центрів дистанційної освіти виокремлюють дві взаємопов’язані складові. Це функція забезпечення дистанційного навчання із застосуванням інформаційно-комунікаційні технології та функція практичного дистанційного моніторингу  підготовленості учнів і вчителів старшої школи до використання інформаційно-комунікаційних технологій.

3. Гіпотеза дослідження

Активне використання технологій дистанційного навчання учнів загальноосвітнього навчального закладу є можливим і ефективним у сучасних умовах, забезпечує рівний доступ до якісної освіти, формує та розвиває ІКТ -компетентності всіх учасників навчально-виховного процесу, якщо створено специфічне інформаційно-комунікаційне середовище навчального закладу, що надає освіту дистанційно.

4. Завдання дослідження:

  • провести огляд та систематизацію світового та вітчизняного досвіду, тенденцій розвитку у галузі формування та застосування мережі ресурсних центрів дистанційної освіти та засобів моніторингу рівня ІКТ -  компетентності;
  • теоретично обґрунтувати та розробити концепцію створення ресурсного центру дистанційної освіти;
  • теоретично обґрунтувати типову модель експериментального ресурсного центру дистанційної освіти;
  • розробити рекомендації щодо використання у навчально-виховному процесі загальноосвітнього навчального закладу ресурсного центру дистанційної освіти.
  • розробити психолого-педагогічні рекомендації щодо технології дистанційного навчання у ресурсному центрі дистанційної освіти;
  • розробити методику та засоби дистанційного моніторингу та діагностики рівня ІКТ -  компетентності вчителів та учнів;
  • розробити методику збору та накопичення поточних та експериментальних даних про процес та результати навчальної діяльності у дистанційній формі при використанні ресурсного центру дистанційної освіти ;
  • узагальнити та оформити результати дослідження.

5. Об'єкт дослідження

Процес створення інформаційно-освітнього середовища як форми організації навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу.

6. Предмет дослідження

Організація інформаційно-комунікаційного середовища дистанційного навчання базового навчального закладу.

7. Методи дослідження:

  • теоретичні – теоретичний аналіз наукової літератури для з’ясування сутності систем відкритої освіти та базових принципів функціонування центрів дистанційного навчання. Порівняння, синтез, індукція та дедукція, класифікація, систематизація й узагальнення отриманих даних;
  • емпіричні – анкетування, бесіда, вивчення навчальних планів, програм, спецкурсів для підготовки основної та старшої школи, нормативної документації, спостереження, інтерв’ю, опитування, тестування, оцінювання; аналіз статистичних даних про роботу учнів та вчителів в середовищах дистанційного навчання отриманих безпосередньо з систем дистанційного навчання;
  • математичні і статистичні методи – ранжування, моделювання, обробка одержаних даних із використанням комплексу програмного забезпечення SPSS, Дедуктор;
  • основний метод дослідження – педагогічний експеримент.

8. Теоретико-методологічною основою дослідження

Організаційні моделі відкритої освіти викладені у монографії Бикова В Ю. «Моделі організаційних систем відкритої освіти», положення особистісно-орієнтованої педагогіки (Бех І. Д., Савченко О. Я., Якіманська І. С. та ін.), концептуальні засади процесу комп’ютеризації та інформатизації системи освіти (Беспалько В. П., Гуржій А. М., Жалдак М. І., Кудін А. П., Роберт І. В., Монахов В. М. та ін.), висновки вітчизняних вчених щодо організації середовища дистанційного навчання (Олійник В. В., Кухаренко В. М., Смирнова-Трибульска Е., Морзе Н. В.). 

Реалізація мети та завдань дослідження ґрунтується на таких принципах:

  • добровільності - кожен потенційний учасник експерименту добровільно висловлює намір взяти участь у експерименті;
  • колективного використання ресурсів - кожен учасник експерименту визначає ресурси та послуги, які він надає для спільного використання, та отримує їх від інших учасників;
  • індивідуальні цілі учасників - кожен учасник експерименту може розробити та реалізовувати власну програму досліджень в рамках загального експерименту за умови виконання взятих на себе зобов‘язань. Забезпечується вільне надання усіх первинних (додатково не оброблених) експериментальних даних зацікавленим учасникам для подальшого їх наукового опрацювання;
  • авторське право - організатори та усі учасники експерименту зобов‘язуються дотримуватись законодавства про авторські права. Усі права на надані та розроблені під час експерименту об‘єкти інтелектуальної власності належать їх авторам;
  • варіативності - до участі в експерименті запрошуються усі категорії учасників, які підпадають під визначення "дистанційна форма навчання учнів" за умови фізичної, організаційної та правової можливості;
  • відкритості – інформація про учасників та експериментальну діяльність відкрита (доступна для всіх учасників експерименту) може публікуватися на офіційному сайті експерименту (за виключенням персональних приватних даних, та індивідуальних результатів навчання);
  • анонімності – дані оприлюднюються в анонімній формі, якщо немає письмової згоди від персони (організації) кого стосуються ці дані на відкриту публікацію.

9. База дослідження

Фізико-математична гімназія № 17 м. Вінниці. На сьогодні у фізико-математичної гімназії 17 м. Вінниці створені всі основні компоненти, з яких можна побудувати ресурсний центр дистанційної освіти, а  саме:

 

  • інтерактивний інтернет-ресурс http://disted.edu.vn.ua – система дистанційної підтримки навчального процесу; 
  • інтерактивний інтернет-ресурс http://test.edu.vn.ua – система дистанційної підтримки процесів розроблення тестів та проведення тестування;
  • інтерактивний інтернет-ресурс проведення інтелектуальних змагань учнів http://netoi.org.ua;
  • інтерактивна система підтримки життєдіяльності навчального закладу http://ios.eu.vn.ua;
  • система електронного документообігу http://vmuodoc.edu.vn.ua;
  • власний вузол Інтернет, який забезпечує доступ до Інтернету школам міста Вінниця.

 10. Наукова новизна і теоретичне значення дослідження:

  1. Теоретичне та експериментальне обґрунтування змістово-функціональних компонентів ресурсного центру дистанційної освіти. 
  2. Визначення організаційних, технологічних, психолого-педагогічних умов забезпечення використання ресурсного центру дистанційної освіти для забезпечення дистанційної підтримки навчального процесу у загальноосвітньому навчальному закладі.

 11. Практичне значення:

 

  • учні отримають можливість застосовувати інформаційно-комунікативних технологій не тільки на уроках інформатики, а й з метою вивчення інших навчальних дисциплін;
  • збільшується кількість практичних завдань, які сприяють розвитку ІКТ -компетентності;
  • учителі-предметники отримають можливість вдосконалити навики володіння інформаційно-комнікаційними технологіями та підвищити ефективність викладання своїх предметів.
  • розробці програми та методичних рекомендацій для підготовки вчителів до навчання учнів у дистанційній формі;
  • доборі та створенні діагностичного інструментарію освіті визначення IKT -компетентностей; 
  • формуванні рекомендацій щодо впровадження одержаних результатів у практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів України.

Вірогідність результатів експерименту забезпечуватиметься теоретико-методологічним обґрунтуванням його вихідних позицій, застосуванням комплексу засобів, форм і методів, адекватних об’єкту, предмету, меті і завданням дослідження, якісною і кількісною обробкою експериментальних даних; систематичним моніторингом експерименту, а також підтверджуватиметься на всеукраїнських, обласних і міжвузівських конференціях та психолого-педагогічних семінарах.

12. Терміни та етапи проведення дослідно-експериментальної роботи:

І. Підготовчий етап (вересень2012 р. – травень 2013 р.):

  •  визначення та уточнення понятійно-термінологічного апарату дослідження;
  • провести огляд та систематизацію світового та вітчизняного досвіду, тенденцій розвитку у галузі формування та застосування мережі ресурсних центрів дистанційної освіти та засобів моніторингу рівня ІКТ -  компетентності учасників процесу дистанційного навчання;
  • розроблення нормативно-правового забезпечення дослідно-експериментальної роботи.
  • вивчення та аналіз педагогічного досвіду з проблеми дослідно-експериментальної роботи, організація науково-методичної підтримки експерименту;
  • реорганізація методичної мережі та структури управління ліцею у відповідності до завдань експерименту;
  • формування творчих груп учителів за темою дослідно-експериментальної роботи, підготовка та проведення педагогічних рад, тренінгів і семінарів для вчителів ліцею;
  • діагностика готовності педагогів до інноваційної професійної діяльності;
  • підведення підсумків підготовчого етапу дослідно-експериментальної роботи.

 Концептуально-діагностичний етап (вересень 2013 р. – червень 2014 р.):

  •  розроблення концепції діяльності ресурсного центру дистанційної освіти, підбір методик і технологій дослідження, моніторингу експерименту; 
  • розроблення моделі інформаційно-освітнього середовища навчального закладу та ресурсного центру дистанційної освіти; 
  • формування високого рівня мотиваційної та професійної готовності педагогів щодо дистанційного навчання учнів шляхом навчальних семінарів, психологічних тренінгів; створення супроводу індивідуальних творчих проектів учителів; 
  • визначення психолого-педагогічного супроводу експерименту: методик та описів психолого-діагностичного інструментарію для забезпечення діагностики ефективності діяльності навчального закладу в умовах гнучких форм навчання;
  • підведення підсумків концептуально-діагностичного етапу дослідно-експериментальної роботи.

 Формувальний етап (вересень 2014 р. червень 2015 р.):

  • експериментальне впровадження моделі інформаційно-освітнього середовища навчального закладу та ресурсного центру дистанційної освіти; 
  • дослідження організаційних, психолого-педагогічних умов забезпечення ефективного дистанційного навчання учнів за умов ефективної діяльності ресурсного центру дистанційної освіти;
  • розроблення рекомендацій:
  • «Використання мережі ресурсних центрів дистанційної освіти у навчальному процесі загальноосвітнього навчального закладу;
  • «Технології дистанційного навчання з застосуванням ресурсного центру дистанційної освіти»; 
  • «Методика та засоби дистанційного моніторингу і діагностики рівня ІКТ -компетентності вчителів та учнів»;
  • впровадження методики збору та накопичення поточних та експериментальних даних про процес та результати навчальної діяльності у дистанційній формі при використанні ресурсного центру дистанційної освіти;
  • підведення підсумків формувального етапу дослідно-експериментальної роботи.

 Узагальнювальний етап (вересень 2015 р. – 2016 р.):

  • здійснення контрольного діагностування рівня ефективності створеного інформаційно-освітнього середовища загальноосвітнього навчального закладу; 
  • порівняння результатів діагностико-концептуального та узагальнювального етапів експерименту, визначення співвідношення мети і завдань із результатами експерименту;
  • проведення кількісного та якісного аналізу оцінювання ефективності дистанційного навчання учнів; 
  • окреслення проблем і суперечностей, які мали місце на попередніх етапах експерименту;
  • популяризація результатів експерименту, поширення досвіду дослідно-експериментальної роботи з означеної проблеми, публікація результатів експерименту у науково-методичних виданнях, пресі;
  • проведення Всеукраїнської науково-практичної конференції за темою дослідження;
  • узагальнення результатів дослідження;
  • підготовка наукового звіту про підсумки узагальнювального етапу дослідно-експериментальної роботи.

 Очікувані результати:

  •  створення моделі сприятливого інформаційно-освітнього середовища загальноосвітнього навчального закладу;
  • підготовка, апробація й впровадження дистанційних курсів підвищення кваліфікації педагогів загальноосвітніх навчальних закладів з теми дослідження; 
  • розробка й апробація системи тестового контролю рівня навчальних досягнень учнів;
  • підготовка методичних рекомендацій щодо організації функціонування ресурсних центрів дистанційної освіти та технологій навчання з використанням ресурсного центру дистанційної освіти; 
  • комплексний моніторинг освітніх потреб учасників навчально-виховного процесу навчальних закладів;
  • створення системи психолого-педагогічного консультування учасників навчально-виховного процесу;
  • оприлюднення результатів дослідно-експериментальної роботи.

Наукове та кадрове забезпечення дослідно-експериментальної роботи:

 Науковий керівник:

Биков Валерій Юхимович, директор Інституту інформаційних технологій і засобів навчання Національної академії педагогічних наук України, доктор технічних наук, професор, академік Національної академії педагогічних наук України.
Наукові консультанти:
Богачков Юрій Миколайович, старший науковий співробітник Інституту інформаційних технологій і засобів навчання Національної академії педагогічних наук України, кандидат технічних наук;
Карташова Любов Андріївна, старший науковий співробітник Інституту педагогіки, доктор педагогічних наук.
Координатор:
Самойленко Галина Едуардівна, методист відділу інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
Відповідальні виконавці:
Лапінський Віталій Васильович, завідувач лабораторії навчання інформатики Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, кандидат фізико-математичних наук, доцент;
Пасіхов Юрій Якович, заступник директора фізико-математичної гімназії №17 м. Вінниці;
Пінчук Ольга Павлівна, завідувач відділу дослідження і проектування навчального середовища Інституту інформаційних технологій і засобів навчання Національної академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук.

 

Науковий керівник В. Ю. Биков
Директор ФМГ №17 В. C. Сапіга
Координатор Г. Е. Самойленко